У Броварах під Києвом, у приватному Музеї зброї, що належить Євгену Гредунову (Ukraine Arms and Armour Collection Gredunov Evgeniy), зберігається європейський лицарський шолом типу «бацинет» XIV-XV ст. (швидше за все – епохи князя Вітовта), свого часу випадково знайдений на Трахтемирівському півострові – поблизу Букрина на Київщині.
Такий шолом – єдиний екземпляр, жодного разу подібний бацинет не був знайдений не лише в Україні, а й по всій території колишнього СРСР.
На бацинеті збереглися латунні «бочки», авентайл (кольчужна сітка) і, можливо, фрагменти підшоломника. Шолом уцілів з тих часів, коли українські землі входили до складу союзного Великого Князівства Литовського. ⚔️
Знайдений бацинет відноситься до італійського типу шоломів і належав не піхотинцю, а кавалеристу. Що цікаво, виріб має дещо нестандартний виріз для обличчя – очевидно, його «підганяли» під нового власника в районі щелепи.
Забрало типу «хундсгугель» (нім. «собачий капюшон») являє собою сильно витягнуте вперед конусоподібне забороло.
Така форма заборола збільшувала площу його поверхні, що дозволяло забезпечити його безліччю вентиляційних отворів. Це значно полегшувало дихання воїна в шоломі. Такі отвори часто розташовувалися лише на правій стороні шолому (як і у випадку з шоломом з Букрина), оскільки в кінному бою на списах піддавалася небезпеці в першу чергу ліва частина голови. Конічна форма і гладкість лівої частини забрала допомагала наконечнику ворожого списа зісковзнути навіть при потужному ударі. Хундсгугель застосовувався європейським лицарством у XIV—XV століттях.
